7.04 – свято. Не знаю, як закінчиться цей день, але ранок був насичений своїми пригодами. Як уже вище зазначалося – мій будильник був в режимі «off», тоді як я спала, як маленьке дитя J і хто знає скільки б часу тривав мій солодкий сон, якби мама голосно не закрила б вхідні двері, коли йшла на роботу. Перша думка, яка виникла – без паніки, без паніки. Швидке пробудження і біганина по хаті завершилася, коли я сиділа в маршрутці № 24 і їхала на роботу.
Перше «упс» ранку 7.04 – захотілося мені музику послухати. Згадала, що в сумці і навушники мають бути. І – о, яка радість – телефон тут, навушники тут – музика де ти? Нічого дивного в цій ситуації не було б, якби це не сенсорний телефон, який може набирати дзвінки до номеру з попередніх вхідних. Отож - сиджу я в очікуванні музики – ще й зловила на думці, чого це пісня не грає. Дивлюся на екран – пише – дзвінок … з’єднання Саша С. . Ще й собі подумала – ну що трапилося…. Як я додивилася, а це, виявляється – я дзвоню. Швидке натиснення червоної клавіши мене не спасло. Сонний Саша вже дзвонив мені на мтс. Вибач Сань, чесно – просто вибач – відчуваю себе не дуже дуже поганою людиною…..
Зараз 10.05 – шалений початок дня….
Та нічого, не дуже дуже погана людино, все нормально, зла не тримаю )))
ВідповістиВидалитинавпаки, добре було раніше прокинутись.
Вітаю з заведенням бльогу.