Я не знаю, що відчуває вчитель, коли його найкращий учень пише дурниці в
контрольній роботі.
Я не знаю, що відчуває тренер, коли його найсильніший гравець попадається
на допінгу.
Я не знаю, що відчувають батьки,
коли їхня рідна дитина потрапляє
в жахливі неприємності.
Я не знаю, що відчував Павло, коли його послідовники відвернулися від істиної
Євангелії.
Але я впевенена, що це страшене відчуття.
Людина, в яку ти вкладаєш час, зусилля та терпіння, передаєш тільки
найкраще, виховуєш, вчиш, наставляєш .... чомусь відвертається до іншого шляху.
Галатам 3:1 О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас,
яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
Галатам 3:4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
Отак...все даремно?
Але як Павло мудро використовує Боже повеління! Він з любовю навчає їх і знову
роз’яснює правду в усьому посланні. Дивуюся також і Божому терпінню, точніше
довготерпінню. Настільки любити нас людей, в тому числі й мене, щоб прощати
завжди, аби тільки ми визнавали свою неправоту.
Цікаве це послання Галатам. Читатиму далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар